Основи концепції формування національного заповідника «Поле Полтавської битви»

Автор концепції: кандидат архітектури, доцент, член-кореспондент Української Академії архітектури Валерій Трегубов

8 липня (27 червня за старим стилем) 2009 року виповнюється 300 років Полтавській битві, яка була одним із центральних моментів у перебігу Північної війни 1700—1721 років між Швецією і Росією.
У рамках підготовки до відзначення цієї дати розроблена концепція формування національного заповідника «Поле Полтавської битви». Реалізація заходів, запропонованих концепцією, підвищить науково-інформативну та культурно-просвітницьку щільність історичного середовища, що, в свою чергу, забезпечить зростання туристичних потоків та економічну рентабельність заповідника.

 

 

 
Заповідник «Поле Полтавської битви» є єдиним в Україні історико-культурним заповідником, в якому збереглися історичний ландшафт, фрагменти фортифікаційних споруд початку XVIII сторіччя, значна кількість об'єктів меморіалізації та музеєфікації, незмінена територія поля битви. Заповідник єдиний в Україні входить до ІАМАМ (Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО).

Схема розміщення існуючих об'єктів

Розташування заповідника є виключно сприятливим з точки зору туристичної досяжності та транспортної забезпеченості. Він знаходиться в межах міста Полтави, яка в свою чергу розташована практично в центрі України.
Враховуючи значний культурно-історичний потенціал Полтави та, зокрема, державного заповідника «Поле Полтавської битви», надання заповіднику національного статусу та реалізація комплексу заходів, передбачених концепцією, забезпечить суттєве підвищення коефіцієнту корисної дії системи об'єктів заповідника, як культурно-просвітницьких, наукових, туристично-пізнавальних джерел загальноєвропейського значення. У підсумку заповідник може стати доцентровим туристичним, науковим та історико-культурним осередком сучасної Європи.

Схема розміщення нових об'єктів

Архітектурно-планувальна реконструкція заповідника передбачає:

  • Виведення з території заповідника всіх об'єктів, які виникли протягом сторіч і за функцією не відповідають змісту заповідника.
  • Архітектурно-містобудівну ревалоризацію середовища заповідника:
    • відтворення всіх редутів російської армії;
    • відтворення фортифікаційних споруд першого та другого укріпленого таборів російської армії;
    • відображення ландшафтно-дендрологічними засобами, декоративними мощеннями та малими архітектурними формами всіх етапів Полтавської битви;
    • комплексну реставрацію існуючих об'єктів заповідника:
      • меморіалу братської могили російських воїнів зі склепною церквою в кургані могили;
      • Сампсоніївської церкви-пам'ятника;
      • 10 обелісків на місцях російських редутів;
      • пам'ятника шведам від росіян;
      • пам'ятника шведам від співвітчизників;
      • обеліску на місці переправи російських військ через р. Ворсклу;
      • пам'ятника Петру І;
    • комплексний благоустрій, планувальну та ландшафтну організацію території заповідника.
  • Відтворення першого музею Полтавської битви зі створенням в ньому виставкової зали заповідника.
  • Спорудження в структурі заповідника нових музеїв: історії українського козацтва, історії Північної війни і Полтавської битви, історії Росії та історії Швеції.
  • Спорудження в структурі заповідника пам'ятників Івану Мазепі та Карлу ХІІ.
  • Спорудження арки вшанування пам'яті всіх полеглих у Полтавській битві.
  • Спорудження меморіального кургану на місці поховання полеглих шведських воїнів.
  • Реставрація та включення до складу заповідника меморіальних об'єктів, розташованих безпосередньо в структурі Полтави: монумента Слави, пам'ятника на місці відпочинку Петра І, комплексу Спаської церкви, пам'ятника коменданту Полтавської фортеці Келіну, каплиці-пам'ятника 200-річчю Полтавської битви.
  • Меморіалізація бастіонів, брам та веж Полтавської фортеці XVIII сторіччя.
  • Відтворення фрагментів Полтавської фортеці XVIII сторіччя (Подільської вежі та чатового бастіону).
  • Спорудження музею Полтавської фортеці.
  • Відтворення в структурі заповідника історичного козацького села Малі Будищі (створення живого музею українського побуту XVIII сторіччя з діючими традиційними виробництвами, кузнями, стайнями, корчмами, шинками, готельними номерами, розміщеними в історичних народних хатах тощо).
  • Створення в структурі заповідника майданчиків для реконструкцій історичних епізодів Полтавської битви.
  • Організацію в структурі заповідника кінноспортивної бази для обслуговування туристів.
  • Спорудження в структурі заповідника об'єктів туристичного обслуговування (історико-етнографічних готелів, ресторанів, сувенірних лавок тощо).
  • Створення в структурі заповідника майданчиків для наметових туристів.
В якості пропозицій щодо майбутнього стратегічного розвитку заповідника «Поле Полтавської битви», концепцією також пропонується створення в його складі міжнародного академічного містечка - науково-дослідницького комплексу, який може стати загальноєвропейським центром дослідження континентальної історії.

Розташування меморіальних об'єктів

З точки зору національних інтересів України, створення національного заповідника «Поле Полтавської битви» започаткує розвиток потужного комплексу міжнародно значущих об'єктів наукового, пізнавально-туристичного призначення, що забезпечить значний розвиток туристичної індустрії Полтавщини та України в цілому.
Запропонована комплексна реконструкція заповідника «Поле Полтавської битви» передбачає його включення в північний туристично-пізнавальний та спортивно-оздоровчий сектор Полтавської області, до складу якого увійде ряд всесвітньо відомих та туристично привабливих об'єктів (Диканька, Гоголеве, Великі Сорочинці, Опішне, Більськ, Лютенька, Веприк, Хомутець, Миргород тощо) з утворенням єдиної економічно рентабельної мережі об'єктів вітчизняного та міжнародного туризму.

Розташування нових об'єктів

Наукове обґрунтування та проектні пропозиції щодо комплексної реконструкції заповідника наведені в повній редакції концепції.

 

Матеріал взято з http://battle-poltava.org/

 

 

 

 

"Міжнародний Комітет Всеукраїнського Козацтвa"